menudo_culete

(чоловік, вшнипившись в свого ноута):

- що таке disipar?

(я, не розшниплюючись од свого):

- якщо dudas - то це розвіювати сумніви: взагалі, розсіюватись, розвіюватись, розпорошуватись...
О, а що таке fraguar? здаєцця мені, ти це маєш знати на отлічно

Ч. - ...ну, загалом тверднути. Застигати, тужавіти. А ти чого питаєш?

Я - та стоматоложка вчора коронку "нахлобучила", через хвилю трохи почистила та й каже - обережно, воно поки що кругом ha fraguado, а всередині ні, не жувати протягом двох годин.
А я її питаю - о, кажу, слова fraguar я не знала, а знаю fragua - це щось із herrería(ковальство) пов"язано, вірно?  То вона мене тричі перепитала. Я оце уточнила - дійсно, кузня (і горно теж), а вона не знала

Ч. - (розважливо)...ну, вона ж в зуби дивиться, а не коней кує...

- :))))))))

Старший вивчає у нашій школі історію України: Київську Русь уже пройшли, а оце зараз на черзі Галицько-Волинське Князівство та Данило Галицький.

і запитав він мене - а якою мовою тоді вони всі говорили, у Київській Русі?

і я, знаєте, стерялася (у знач.1}) :))))). Чесно відповіла - я професійно, за пержоджерелами, і взагалі після школи того питання не вивчала; в школі нас вчили тому, що говорили російські радянські історики, наприклад, отаке: Наиболее заметными из западнославянских языков можно считать польский и чешский, а вот восточнославянским долгое время был один русский. Но в результате татаро-монгольского нашествия единый народ раскололся на три части, и возникли русские, украинцы и белорусы. Именно поэтому русский, украинский и белорусский языки оказались ближе друг к другу, чем остальные славянские языки., прости господи. Цей замічатільний тезис мені замічатільно нагадує сумнозвісне псевдонаукове "людина походить від обізяни" - провокацію, придуману креаціоністами.

чесно відповіла - я думаю, що та прамова була попередницею сучасних мов, а до якої ближче, до якої далі - не знаю. Та й напевно, не одна та прамова була. До речі поговорили й про те,  що таке є, власне, офіційна мова держави та про роль, яку відіграє держава в мовотворенні та мовоперетворенні. І про те, що про міць та "ефективний менеджмент" ;)) Риму можна судити із факту існування оберемка романських мов. У Київській Русі того не було... було не те; мені до сверблячки самій цікаво: спільність і розбіжність слов"янських мов - то сліди якоїсь анцестральної панслов"янської держави, чи просто "в сусідніх селах внаслідок відносної ізоляції усталюються різні варіанти одного й того ж діалекту"? так, я знаю, що я дикий невіглас :)).

що б мені іще хлопцеві сказати розумного, але зрозумілого, на ту тему?

(розчулено - золота голівонька. Патякати він не любить, але коли вже говорить, то як тато - про найсуттєвіше)

Думаю, що на уроках десь вони то мали проходити. Боюсь, щоб то часом замість "єдиної восточнославянської російської мови" в них просто не викреслили та й надписали од руки зверху фігурувала "руська-українська".

і, ви знаєте, мене зовсім не засумовує, що він забув, якщо забув. Вчити та забувати - річ досадна, але природна і неминуча.
А от те, що ЗАПИТАВ!!