горе, горе та й годі
May. 8th, 2014 11:11 amOriginally posted by
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Извините, что я вас так... жестоко. Но если закрыть глаза, то ЭТО никуда не денется(
=================
Кхм.
у цікавого френда цей запис http://yurazinko.livejournal.com/74
Pueblo chico - infierno grande, гласить фольклор (маленьке село - велике пекло). Про обліко морале душпастирів мовчу. Двоюрідна моя сестра вийшла заміж у сільце задрипаненьке - то там дітей-школярів, було, ганяли бульбу копати до єгомосця на поле.
Це я до чого - в цьому ключі лякати особливо нІчим. Такого добра і свого хватА.
Конєшно, як вони гризтись між собою починають, то хоч святих винось (макабричний регіт)
я добре пам"ятаю, як греко-католики з православними бились за церкви на Західній у дев"яностих.
=================
Нєзабвєнний Микола Опанасович не дасть збрехати, що було так всєгда
Три церкви это слишком много для Киева. Старая, живая и автокефальная, или украинская.
Представители второй из них получили от остроумных киевлян кличку:
- Живые попы.
Более меткого прозвища я не слыхал во всю свою жизнь. Оно определяет
означенных представителей полностью - не только со стороны их
принадлежности, но и со стороны свойств их характера.
В живости они уступают только одной организации - попам украинским.
И представляют полную противоположность представителям старой церкви,
которые не только не обнаруживают никакой живости, но, медлительны,
растеряны и крайне мрачны.
Положение таково: старая ненавидит живую и автокефальную, живая -
старую и автокефальную, автокефальная - старую и живую.
Чем кончится полезная деятельность все трех церквей, сердца служителей
которых питаются злобой, могу сказать с полнейшей уверенностью: массовым
отпадением верующих от всех трех церквей и ввержением их в пучину самого
голого атеизма. И повинны будут в этом не кто иные, как сами попы,
дискредитировавшие в лоск не только самих себя, но самую идею веры.
===============
Люблю його, ах, люблю
Але нащот атеїзму - це він мусів написати, щоб надрукували, ми розуміємо.
Бо воно і так, і не так.
Коли і віра, і невіра "спускаються циркуляром зверху", якщо то Синод, то лиригія культу лічності, то партбілєти в попів, то освячують підводні човни та атомні боєголовки - усе стає до біса цікаво і до біса непросто
(тоскно, із наростаючим роздратуванням)
Святе місце пусте не буває - як не ганяють дітей в колгосп, то ганяють їмосці город полоти, як не малюють солдатики на ватмані уголок політучоби, то малюють личини св"ятих отців - покровителів воєнної часті, як не політрук, то капелан,
===============