аааааааа!!!

[menudo_culete]

хлопець тіки шо мене запитав: "Файно? а що означає файно? no entiendo nada"

піду уб"юсь опстіну.

------------------
Убиття відмінилось. Після недовгого але пристрасного допиту з"ясувалося, що слово це він усе-таки чув. В школі, в українській. якісь дивні мнемонічі флюктуації....

Ay de mí...

Comments

[ironmaxxx.livejournal.com]

Я зразу втямив, що до чого :))))
Але, думаю, ще не пізно все поправити :))))

[menudo-culete.livejournal.com]

та певно жи так! Ми над тим працюємо щоденно і ненастанно.
ми говоримо дома по-українськи. Іноді - навмисно по-російськи, задля малого. (Це так дивно - чути, як він читає російською. Читає добре, але зі стрррахітливим українським акцентом). інтегруватись - обов"язково, асимілюватись - в жодному разі.

і я трохи театрально вболіваю. Приймаю близько до серця такі речі. Бо може бути - дурниця, а може - перший дзвіночок розчинення свого в чужому

[ironmaxxx.livejournal.com]

Ну, я думаю, якщо уже зараз читає з українським акцентом, то все нормально :)
До слова, у мене батько за 60 з лишком років так і не навчився говорити російською, не дивлячись на те, що мати росіянка, а сестра моя уже років 15 живе у Росії. Коли сестра з чоловіком приїжджають (чоловік - росіянин), і батя починає до нього старатись говорити російською (той бо геть по-людському не розуміє:) ), то я просто під столом валяюсь від сміху. Батя тільки пихтить від натуги, а потім раз за разом тааакі перли видає! %)

[menudo-culete.livejournal.com]

це цікаво :)). а де працював батько? бо ж дозволити собі не знати російської мови - часто було просто неможливо.

[ironmaxxx.livejournal.com]

А тут ще цікавіша історія. Батько - письменник (ну, дисидентом називати не буду, але щось типу того, комуняк ніколи не терпів), працював - журналістом в районній газеті. 20 (ДВАДЦЯТЬ) років його умовляли вступити в партію. Навідріз відмовлявся (зараз то трохи дивно звучить, як то в Союзі і не в партії, але батянька затятий був). Йому, звичайно, про кар"єрний ріст і думати не можна було, але якось жив. Зрештою його вмовили - пообіцяли підвищення і квартиру в обласному центрі, і було це аж у 1989-му :) Тут якраз почалась та вся катавасія, путч те-се. Люди боялись, ніхто не знав, на що воно повернеться, чекали нових репресій, а батя... пішов і поклав партквиток на стіл. Першим. Мовляв, пішли ви всі в сраку. Він ніколи не був затятим патріотом (з отих, що, знаєте, на трибунах язиками плещуть і "тєльняшку" на грудях рвуть, які ще у 1989-му готові були плазувати в парткомі), але часто він мені говорить, що він останнім в СРСР вступив у партію і першим її покинув :)